Гребінківський район

Гребінківський район знаходиться у північно-західній частині Полтавської області. Утворений 25.ІІ.1935 року в складі 17 сільрад. Виділився з Пирятинського (14 сільрад) та Оржицького (3 сільради) районів (30.ХІІ.1962-8.ХІІ.1966 територія району входила до складу Пирятинського району, відновлений 8.ХІІ.1966). Площа 0,6 тис км², населення 30 тис. жителів (1990). У районі – 42 населених пункти, підпорядковані міській і 12 сільським Радам народних депутатів. Центр –м. Гребінка. Поверхня рівнинна. Корисні копалини: торф, пісковики, піски, глини. З північного заходу на південного сходу район перерізують долини річок Сліпоріду, Оржиці та Гнилої Оржиці. Грунти чорноземні типові мало гумусні. Площа лісів і лісосмуг 2,6 тисяч га. Переважають береза, вільха, дуб, клен, верба, осика. У районі – пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення Косаківський парк. Залізничні станції Гребінка, Мар'янівка. Автомобільних шляхів 188 км, у тому числі з твердим покриттям – 170 км. З 21 листопада 1959 року Гребiнцi надано статус мiста районного пiдпорядкування. Нинi Гребiнка - значний залiзничний вузол, на якому розташованi великi залiзничнi пiдприємства: локомотивне депо, вагонне депо, 11-та дистанцiя сигналiзацiї та зв’язку, 18-та дистанцiя колiї та iншi. В районi функцiонує 14 загальноосвiтнiх шкiл I-III ступенiв, 6 загальноосвiтнiх шкiл I-II ступенiв та 2 загальноосвiтнi школи I ступеня, а також Майорщинська допомiжна школа-iнтернат. Медичну допомогу населенню надають 3 лiкарнi, 2 полiклiнiки., 3 медичнi амбулаторiї та 21 фельдшерсько-акушерський пункт. Культ-просвiтню роботу здiйснюють 28 клубних закладiв (15 Будинкiв культури, 13 сiльських клубiв), 26 бiблiотек, дитяча музична школа, районний iсторико-краєзнавчий та 11 сiльських музеїв. Засоби масової iнформацiї представленi районною газетою "Гребiнчин край", телестудiєю "Гребiнка", редакцiєю районного радiомовлення.
У районi зареєстрованi i дiють осередки 14-ти полiтичних партiй та 7-ми громадських органiзацiй. Найбiльш активними серед них є осередки: СДПУ(о), АПУ, КПУ, СПУ, ВОДС "Злагода", районної органiзацiї iнвалiдiв вiйни та Збройних Сил.
З релiгiйних конфесiй в районi офiцiйно дiють УПЦ, УАПЦ, Адвентисти 7-го дня, Євангельськi Християни (баптисти).
На території Гребінківського району знайдено вироби пізньопалеолітичного часу.
Територія Гребінкіського району належить до помірного кліматичного поясу, крайньої південної частини Атлантико-континентальної помірно вологої помірно теплої кліматичної області.

Характер (тип) клімату взагалі обумовлюється комплексом чинників (факторів), основу яких складають:
1) сонячне випромінювання (радіація);
2) характер циркуляції повітряних мас;
3) близькість великих водних мас (океанів, морів);
4) висота території над рівнем моря;
5) тип (характер) підстилаючої поверхні.
З урахуванням характеру цих чинників клімат району може бути визначений як помірний континентальний.

Сонячне випромінювання. Тепло на Поверхню Землі надходить у вигляді прямої і розсіяної сонячної радіації. Максимум прямої сонячної радіації в Гребінківському районі припадає на липень, мінімум — на грудень, а річні її зміни збігаються із змінами хмарності. Саме тому найменша тривалість сонячного сяяння відмічена у грудні і становить 37 годин, найбільша - у липні, 298 годин. В середньому за рік тривалість сонячного сяяння (ТСС) становить 1894 -— 2021 годину, що складає 43 — 48% від можливого.

Протягом року ТСС значно відхиляється від середніх значень і коливається в межах 1651 - 2422 години. До важливої характеристики сонячного сяяння відноситься число хмарних днів, яке в середньому по району складає від 88 до 115 днів.

Земною поверхнею засвоюється лише частина сонячної радіації, частина її відбивається і випромінюється у міжпланетний простір. Різниця між засвоєною і відбитою радіацією складає радіаційний баланс. Радіаційний баланс району в середньому за рік позитивний і складає по м. Полтаві 1732 Мдж/м2. Близько 75 — 85% сонячного тепла, що засвоюється земною поверхнею протягом року, припадає на весну і літо.

Температура повітря. Середня річна температура повітря в межах району змінюється від +6,5°С до +8,3°С . Найхолодніший зимовий місяць — січень. Середня місячна температура січня становить 5,3°С - 7,2°С морозу. Найнижча температура повітря настає при надходженні в наші широти арктичного повітря. Абсолютний мінімум температури повітря на території району -38°С. В холодні зими середньомісячна температура повітря в січні-лютому сягала 15°С— 17°С морозу. Температурний режим території в осінньо-зимовий період зумовлює тривалість опалювального сезону в сільських та міських поселеннях. Початок та кінець опалювального сезону визначається переходом середньодобової температури через +8°С. В Гребінці він починається 13 жовтня і закінчується 16 квітня (тривалість — 187 днів).

Найтепліший місяць року — липень. Середня температура' липня 19,8°С — 21,6°С теша. Рекордні значення абсолютних максимумів температури повітря у липні досягали +37"С, +40°С, а в зимовий період 10°С — 13°С тепла..

До небезпечних- метеорологічних явищ вщиоситьоі температура повітря вище +25°С. Високі температури повітря в посушливі періоди сприяють виникненню пожеж. Особливо небезпечні вони для сільського господарства при відсутності опадів у поєднанні з низькою вологістю та вітрами у період вегетації сільськогосподарських культур. Найбільша повторюваність високих температур повітря припадає на липень при стаціонарних антициклонах, коли середньомісячна температура повітря може сягати 24°С — 25°С тепла.

Середній максимум температури повітря за рік становить 10,8 °С — 13°С тепла, в січні — 2,4°С— 4,4°С морозу, в липні 25,6°С — 28°С тепла.

Важливою характеристикою теплового режиму території стосовно вирощування різних сільськогосподарських культур є тривалість теплого періоду року взагалі та тривалість періоду вегетації зокрема. В метеорології прийнято сталий перехід середньої добової температури повітря через 0°С у бік потепління вважати за початок весни, а перехід її восени у бік похолодання — за початок зими.

На Гребінківщині теплий період триває з 14.03 - 22.03 по 18.11 - 25.11 (тривалість 240 Я 255 днів).

Вегетаційний період більшості сільськогосподарських культур обмежується переходами середньодобової температури повітря через +5"С. В області цей період коливається в межах: весною 3.041| 9.04, восени 24.10 — 31.10 (тривалість 197 — 219 днів).

Період вегетації теплолюбивих культур обмежується переходами середньої добової температури повітря через -НО'С. В районі межі цього періоду весною 19.04 25.04, восени 1.10 — 8.10 (тривалість 158 — 170 днів).

На тривалість періоду вегетації сільськогосподарських культур істотно впливають приморозки - зниження температури повітря до 0º С і нижче в теплу пору року. Середня дата припинення приморозків весною 14.04 — 26.04, найраніше 24.03 — 1.04, найпізніше 20.05 — 2.06, а поява приморозків восени 2.10 — 14.10, найраніше 8.09 20.09, найпізніше 25.10 18.11. Тривалість безморозного періоду становить 159 — 182 дні, найменша тривалість — 114 — 148 днів, найбільша — 192 — 229 днів.

Інтенсивність та ймовірність приморозків, а також тривалість безморозного періоду залежить від ландшафтних умов. У долинах і улоговинах інтенсивність приморозків на 2ºС — 6ºС може бути більшою, а тривалість безморозного періоду на 25— 40 днів меншою, ніж на рівній відкритій місцевості.

Потребу рослин у теплі характеризують суми позитивних температур за період із середньою добовою температурою вище 0ºС, 5ºС, 10ºС. Сума позитивних температур із середньою добовою температурою повітря вище 0°С на території району коливається в межах 3050°— 3450°, вище +5ºС в межах 2950º — 3350º, вище + 10ºС в межах 2650º — 3050º. В окремі роки суми температур можуть значно відхилятись від середніх значень. Цієї кількості тепла достатньо для вирощування всіх зернових, бобових, городніх культур, цукрового буряка, садових та інших культур.
Циркуляція повітряних мас є базовим фактором формування погодних та кліматичних умов. Територія Гребінківського району знаходиться на межі впливу Атлантичного океану і Центральної Азії, а також північних і південних повітряних мас. В середньому в річному циклі на території району переважає західна форма циркуляції повітряних мас (40%), потім східна (34%), яка характеризується впливом зі сходу і північного сходу Сибірського антициклону, переважно взимку.

В 26% випадків має місце повторюваність меридіальної форми циркуляції, коли відбувається міжширотний обмін повітряними масами. Помірні вологі повітряні маси приходять на територію району з Атлантики, помірні континентальні (сухі) — з Центральної Азії. Сухі і холодні арктичні повітряні маси без перешкод проникають на територію гребінківщини протягом всього року з Арктики, Теплі і вологі тропічні повітряні маси на територію Полтавської області і Гребінківського району приходять з тропічної Атлантики. Їх шлях, як правило, пролягає через Середземне море.

Кожна з повітряних мас має свої фізичні характеристики. При зіткненні повітряних мас відбувається не тільки їх взаємний обмін теплом і вологою, але, що особливо важливо, утворення атмосферних завихрень — циклонів і антициклонів. З циклонами пов'язана нестійка хмарна погода з опадами; з антициклонами — стійка безхмарна сонячна погода. Циклонічний тип погоди встановлюється, коли надходять вологі атлантичні маси повітря.

Протягом року через територію району проходить більше 45 циклонів. На територію району південно-західні циклони приходять через Середземне море і захід Чорного моря; з Атлантичного океану — західні циклони; з Балтики і Скандинавії — північно-західні циклони. Інколи циклони приходять з півночі та південного сходу Чорного моря. Циклонічний тип погоди панує на території району в середньому 135 днів на рік. Протягом року територія Гребінківщини перебуває під впливом 35 — 36 антициклонів. Антициклонічний тип погоди панує в районі протягом 230 днів на рік. В цілому в Гребінківському районі переважає західний перенос повітряних мас.

Циркуляційні фактори клімату дуже помітні в холодний період року у зв'язку з послабленням дії сонячної радіації та активізації циклонічної діяльності. Зима, як правило, починається вторгненням арктичного холодного повітря з півночі або з поширення зі сходу континентального антициклону (Сибірського). Зміна впливу континентального антициклону на циклонічний вплив Атлантики зимою приводить до виникнення відлиг, ожеледі, туманів, опадів.

Весною активізується вплив Азорського антициклону, що зумовлює теплу сонячну погоду і посилює дію радіаційних факторів клімату. На ранню весну припадає найбільша повторюваність південно-західних циклонів. Літо в цілому характеризується посиленням дії радіаційних та місцевих факторів клімату. Вторгнення холодних повітряних мас з Арктики майже припиняється, погода в значній мірі обумовлюється активністю Азорського антициклону. Восени поширюється вплив Сибірського антициклону. Зустріч при цьому циклону, що надходить з Атлантики, з континентальним антициклоном обумовлює хмарну погоду з туманами, опадами та посиленням вітру.